Одностороннє скасування віз буде чинним із 1 травня до 1 вересня і, зокрема, має на меті сприяти проведенню у травні в Києві міжнародного пісенного конкурсу “Євробачення-2005”. Українська влада також сподівається, що безвізовий режим позитивно впливатиме на розвиток туризму, на інвестиції та реалізацію проголошеного курсу на євроінтеграцію. Проте внесенням змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів українські можновладці, здається, поставили шлагбаум зростанню туристичних потоків в Україну. Щодо скасування нульових ставок ПДВ на надання туристичних послуг, то Туристична асоціація України навіть написала лист голові Верховної Ради Литвину В.М., керівникам комітетів, народним депутатам. У ньому, зокрема, зазначено, що нині туризмом в Україні займаються 2800 підриємств і лише
300 з них мають ліцензії на прийом і внутрішній туризм. Саме ці туроператори найбільш корисного і для іміджу, і для економіки держави в’їзного туризму сплачуватимуть ПДВ з усіх надходжень у валюті, а це 20% з обороту. І це при тому, що вартість українського турпродукту не є конкурентоспроможною на ринку, оскільки ціни на вітчизняні 3- і 4-зіркові готелі вдвічі вищі, ніж у Європі, й утричі, ніж у Росії. “Єдиним, що підтримувало в’їзний туризм на плаву, – йдеться в листі, – була нульова ставка на експорт послуг із туризму, оскільки оператори в’їзного туризму функціонують у сфері зовнішньоекономічної діяльності на основі зовнішньоекономічних контрактів. Туристичний 2005 рік продано, підписано угоди на біржах: у Лондоні – в листопаді, Барселоні – в грудні минулого року, в лютому – в Тель-Авіві та Мілані, в березні – в Берліні, Гетеборзі, Відні, Москві. Товар продали за ціною без урахування ПДВ. Готелі, авіаквитки замовлено. І що ж тепер робити туроператорам? Мало того, що напередодні початку турсезону, а це квітень – вересень, поповзли вгору ціни на харчування, перевезення, розміщення, наші туристичні підприємства повинні збільшити ціну продукту не на 5%, а на 25-30%”.
Аби довідатися, чи сприятиме указ Президента України активізації туризму на Львівщині та як впливатиме на цей процес скасування нульових ставок ПДВ на надання туристичних послуг, “Газета” звернулася по коментарі до представників декількох туристичних фірм Львова.
Наталія Гладілова, директор туристичної фірми “Кийавіавест”:
– Указ – дуже позитивний факт для активізації туризму. Попри те, в нас з’явилася нова проблема, пов’язана зі скасуванням нульового ПДВ на надання туристичних послуг в Україні для іноземних туристів. Нульові ставки давали нам змогу знижувати ціни на в’їзд. А загальне підвищення цін, вважаю, гальмуватиме приїзд туристів. У питанні сприяння активізації іноземного туризму нам дуже хотілося б мати державну підтримку. Гадаю, що це рішення є помилковим і його виправлять. Бо воно йде врозріз із указом Президента.
Наталія Онищук, менеджер із питань в’їзного туризму фірми “Містотур”:
– Якщо цього указу справді буде дотримано, звичайно, ми очікуємо значного припливу європейських туристів в Україну. Тому що отримати українську візу їм завжди було дуже складно і в часі, й за документами, які вимагали українські посольства. І це, мабуть, було головним фактором, що сповільнював приплив іноземних туристів в Україну.
Ми вже спілкувалися з нашими партнерами в Німеччині й Австрії, вони також очікують збільшення інтересу через скасування в’їзних віз. Тобто однозначно сприймаємо це як позитив та очікуємо збільшення кількості туристів.
А от скасування нульових ставок ПДВ на надання туристичних послуг призведе до того, що кінцевий споживач – закордонний турист – муситиме заплатити за тури в Україну на 20% більше. І вартість таких турів може стати просто неконкурентною, адже ціни на послуги в нашій державі й так доволі високі. Ці зміни, особливо для фірм, які займаються лише в’їзним туризмом, просто катастрофічні. Ми маємо справи і з в’їзним, і з виїзним туризмом, тому можемо це якось компенсувати. Але загалом сприймаємо їх дуже негативно.
Наталія Заворська, заввідділу туризму фірми “Львівтуртранс”:
– Гадаю, що тимчасове скасування в’їздних віз не може відразу пожвавити туризм через те, що зазвичай усі іноземці планують свої поїздки не за місяць і не за два. А бодай за три місяці, півроку. Хоча однозначно пожвавить. Адже оформлення візи часто викликає в них неприємні відчуття: необхідно заповнювати багато різних анкет, звертатися в посольство, нерідко треба мати запрошення тощо. А це створює труднощі, незручності та дискомфорт. Тому багато туристів просто відмовляються від поїздок у нашу країну. Гарним прикладом безвізового режиму є Польща, яка в 90-х роках минулого століття скасувала в’їзні візи.
Василь Попович, директор фірми “Львівтур”:
– Ми ще торік продали тури на в’їзд в Україну, і тепер, після скасування нульової ставки ПДВ, відповідно, на
20 % зростає вартість туристичних турів. Хто тепер заплатить нам ті гроші? Вважаю, що це неправильно. Адже ми “притягуємо” в Україну валюту, кожен турист створює до п’яти робочих місць, а тепер держава зрівняла нас із тими, хто ввозить в Україну якісь товари.
Ілля Тримболів, менеджер туристичної фірми “Пілігрим”:
– Гадаю, що навіть тимчасове скасування віз на в’їзд в Україну для туристів із Європи пожвавить туристичний рух. Щодо скасування нульових ставок ПДВ, то ми
не бачимо в цьому жодних проблем.
Наталія Семенова, керівник служби продажів і макетування СП “Гранд готель”:
– Те, що тимчасово скасували візи, звичайно, добре. Проте, на мою думку, краще було їх відмінити зовсім. Однозначно, це пожвавить приїзд туристів в Україну. Щодо нульової ставки ПДВ, то іноземні туристичні фірми мали перевагу, тому що їм виставляли дещо нижчі ціни. А тепер це просто зрівняло можливості іноземних та українських туристичних фірм. Ми постаралися пом’якшити цей процес для іноземців принаймні до кінця року. Хоча, щоб нічого не втрачати, нам варто було б підвищити ціни на величину ПДВ. Ми ж знайшли компромісний варіант: трохи підняли, але не значно. У цьому разі дещо втратимо. Наразі маємо домовленість з усіма іноземними фірмами, тому вважаємо, що вдасться уникнути проблем. А загалом – побачимо. Думаю, це не остання несподіванка.
