Двадцятишестирічна українка Оксана лише тоді зрозуміла, чим займатиметься насправді, коли прибула до ФРН. Дівчина, яка просила не називати їїпрізвища, запевняє, що не припускала, що стане повією. Хотіла втекти, але була в чужій країні, без грошей і документів. Тримали й борги - майже дві тисячі євро, яких вимагали сутенери. Впродовж двох років Оксана обслуговувала клієнтів борделю і майже весь "заробіток" віддавала.

Схожі історії розповідає кожна з дівчат, котрих, як і Оксану, було заарештовано в борделі міста Фульди під час облави поліції. Деякі з них погодилисясвідчити на процесах, що в ці дні відбуваються у судах Франкфурта-на-Майні, Берліна та Касселя. Дівчата твердять, що їх обдурили сутенери, котрі обіцяли зовсім іншу роботу. Проте буває й інакше. Розповідає керівник німецької організації із захисту соціальних і політичних прав повій "Дона Кармен" Джаніта Розіна Генніг:

"Жінки знали, що працюватимуть повіями. Такого висновку доходиш, слухаючи їхні свідчення. Деякі з них приїжджають уже вдруге. І кожна перетнула кордон з фальшивим паспортом, а деякі мали їх навіть по кілька. Тому не можна говорити про те, що їх обдурили. Та й примусу до проституції, як і насилля, не було. Адже навіть місця роботи в борделях їм змінювали заїхньою згодою. Вони могли, зрештою, утекти, адже в кожної був мобільний телефон і вони вільно пересувалися".

Німецькі фахівці твердять, що принаймні 30 відсотків жінок-повій, роблять вибір свідомо. Головна причина - економічні негаразди на батьківщині.Вони знають, чим займатимуться у Німеччині, де проституція узаконена для громадянок Німеччини та країн-членів Європейського союзу. Якщо до борделів потрапляють українки, росіянки або молдаванки, власники платятьїм набагато менше, ніж, приміром, німкеням, залякуючи, що видадуть поліції. Джаніта Розіна Генніг пропонує такий вихід:

"Наша спілка вимагає запровадження "зелених карт" - дозволів на роботудля жінок, котрі хочуть працювати повіями. Проституція - це професія, що мігрує туди, де можна більше заробити. Як, приміром, будівельники чи приватні доглядачі за дітьми. Вони йдуть у консульства й там їм або дають дозвіл на роботу, або відмовляють. Тільки не повіям. Але ж вони однак дістаються туди, де можуть заробити. То чи не краще, коли їхні соціальні та політичні права будуть захищені?"

Дедалі частіше заробіток нелегальною проституцією у Німеччині закінчується у судах. Потім усіх українських повій депортують на батьківщину. Алекерівники жіночих організацій вимагають для них притулку в Німеччині.Пояснює Джаніта Розіна Генніг:

"Поки в Європі для жінок, які хочуть працювати повіями, не будуть створені легальні організації, куди вони могли б звернутися, то немає сенсу вболівати за їхній порятунок. Ми рятуватимемо жінок від тих людей, які займаються організацією цієї роботи, а потім депортуватимемо їх додому? Так не робиться. Спочатку треба надати жінкам потрібні права. А коли вони їх отримають, то тоді вже можна стежити, де застосовується насилля, на якихетапах, і де виникають проблеми, щоб можна було говорити про можливості заробляти цією працею легально".

І все-таки чимало українок розраховували на інший заробіток. Деякі з нихсправді готувалися працювати прибиральницями. Розповідає Доріс Екгардт, одна з керівників розташованої у Франкфурті-на-Майні правозахисної організації "Права жінок - права людини", німецьке скорочення - "ФіМ":

"Це жінки, яких сюди заманили та які приїжджають зі Східної Європи, інших країн, і котрі є жертвами торгівлі людьми. Їм обіцяли, що вони зароблятимуть гроші в готелях чи барах. Але коли вони приїхали, то зрозуміли,що мають працювати повіями. Часто їх до цього підштовхують або й змушують".

"ФіМ" захищає права жінок зі Східної Європи незалежно від того, знали вони, чи ні, що займатимуться проституцією. За підрахунками експертів, третина приїжджає в Німеччину, не уявляючи, чим це може обернутися. Цепереважно привабливі жінки, котрі сподіваються на вдале заміжжя. Чи багато було таких історій зі щасливим кінцем? Доріс Екгард з організації "Права жінок - права людини" категорично каже "ні":

"Проституція - це дорога в нікуди. Вона руйнує не тільки тіло, а й душу. Практично завжди така діяльність для жінок закінчується тяжкими психічними травмами, а то й страшнішим. Тут і не може бути історії зі щасливим кінцем. Принаймні я такого не пригадую. Тому кажу українським жінкам: "Не вірте тим, хто спокушає нелегальним заробітком у Німеччині. Не довіряйте в такому разі не лише випадковим, а й давнім знайомим. Адже є чимало випадків, що й вони перепродували молодих жінок сутенерам ".