Президент Ющенко заявив про намір зустрітися з лідерами європейських країн, щоб обговорити можливе приєднання України до Плану дій із членства в НАТО.
Промовляючи у Парижі після переговорів з французьким президентом Ніколя Саркозі, пан Ющенко не уточнив, чи вдалося йому переконати пана Саркозі підтримати заявку України із приєднання до ПДЧ на саміті в Бухаресті в квітні.
Раніше лідер опозиції Віктор Янукович написав листа керівництву НАТО з проханням не розглядати питання України на бухарестському саміті, оскільки, за його словами, воно призводить до розколу суспільства.
Візит президента України до Франції був несподіваним для оглядачів, тривав лише кілька годин і був обмежений зустріччю з французьким презинтом Ніколя Саркозі.
По закінченні переговорів французький лідер з журналістами спілкуватися не вийшов. Натомість український президент обмежився узагальненнями про те, що він задоволений спілкуванням з французьким керівником, і не став уточнювати зміст переговорів.
Єдине, що конкретизував Ющенко по заврешенні розмови з Саркозі, це те, що він намітив собі інші зустрічі з європейськими лідерами задля обговорення перспективи приєднання України до Плану дій по членству в НАТО.
Як українські, так і французькі дипломатичні джерела нехай однозначно не підтверджували, але й не заперечували те, що провідною темою переговорів Ющенка із Саркозі була саме перспектива вступу України до НАТО. А також – заява французького державного секретаря Жана-Пьєра Жуе про те, нібито Україна, на думку французьких лідерів, передчасно подала заявку на отримання плану дій.
Другою темою переговорів було можливе асоційоване партнерство України з ЄС та нова посилена угода, яку сподіваються пропонувати Україні французи під час головування в Європейському Союзі в цьому році.
Стосовно українського членства в НАТО, очевидною є відмінність позицій французької громадської думки та політичного істеблішменту країни. Якщо численні опитування вказують, що більше половини французів підтримують ідею української участі в альянсі, політичні керманичі країни виявляють традиційну обережність, характерну особливою увагою до позиції Москви.
Політолог Ніколя Гарсіа заявив у інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що, на його думку, несподівана заява пана Жуе про передчасність українських планів вступу з'явилася, імовірно, через швидке визнання Парижем незалежності Косово.
Політолог пояснив: "Вперше за останні кілька десятків років у питанні Косово Франція вчинила жорстко всупереч вимогам Росії. Отже, виглядає так, що заява по Україні ніби відновила рівновагу, або задобрила Москву після різкого кроку".
Щодо посиленої угоди, за інформацією прес-служби французького зовнішньополітичного відомства, її провідні позиції лише напрацьовуються. Йдеться про спеціальні відносини з Україною, котрі, за задумом французького президента, мають відрізнятись від стосунків з іншими сусідніми з ЄС країнами.
Дипломатичні джерела, проте, вказують на небезпеку підміни тим новим асоційованим партнерством перспективи реального членства в ЄС. Зокрема, висловлюються порівняння із задумом Середземноморського союзу, яким Ніколя Саркозі сподівається замінити Туреччині членство в ЄС.