27 листопада 2003 року Київська міська рада видає Рішення № 236/1111 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", за невинною назвою якого сховано запоруку знищення унікального природного урочища "Конча-Заспа".

З тексту рішення видно, що ТОВ "Будінвестгруп" отримує земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва. Територія, про яку йдеться, входить до складу ландшафтного заказника "Острів Жуків" (1630 га), створеного Рішенням Київської міської Ради № 147/749 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві". Землю під будівництво відбирають у колишнього власника - сільськогосподарського підприємства "Бузівське", яке використовувало територію заказника (100 га) в якості сіножатей, що не заперечує природоохоронному статусу цієї території. Цим же Рішенням Київрада переводить 97,35 га в категорію земель сільськогосподарського призначення і 1,13 га - до земель запасу житлової забудови.

Паралельно з цим, з подання Голосіївської районної у м. Києві ради розробляється (також в межах заказника "Жуків острів") проект створення гольф-клубу на площі біля 200 га та району приватної житлової забудови. Гольф-клуб вже внесений до земельного кадастру і входить до детального плану території заказника, що розробляється на замовлення Голосіївської РДА.

Отримавши, всупереч чинному природоохоронному законодавству дозвіл на розташування на південних землях заказника гольфклубу, вказане ТОВ замовило фірмі "Гіпропроект" планування елітного житлового комплексу на прилеглій території без належних на те дозволів. Планується осушення території і намивання піску на заповідній території близько 200 га.

Вже зараз ТОВ "Будінвестгруп" просить дозволу на спорудження дороги, що, фактично і є дамбою, за рахунок якої буде розпочато осушення території.

ДОВІДКА:

На південній околиці м. Києва розташовані ландшафтний заказник "Острів Жуків" (1630 га) та загальнозоологічний заказник "Острови Ольжин та Козачий" (470 га), а також ландшафтний заказник на лівому березі оз. Конча (80 га), створені Рішенням Київської міської Ради № 147/749 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві". Таким чином, вся південна прибережна частина міста має охоронний статус - входить до складу заказників місцевого значення. Окрім того, територія про яку йдеться, входить до меж курорту загальнодержавного значення "Конча-Заспа" та другої зони округу його санітарної охорони, загальноміської рекреаційної зони "Конча-Заспа", території, перспективної для створення Національного природного парку "Голосіїв" а також водоохоронної зони Канівського водосховища.

Варто зазначити, що ці землі є єдиним з нині збережених фрагментів правобережної заплави р. Дніпро, решта якої була знищена під час спорудження каскаду дніпровських водосховищ. Ця територія має найбільшу для Києва концентрацію видів тварин та рослин, що занесені до Червоної книги України, а також регіонально-рідкісних видів; рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України. Не можна забувати і про роль цієї території в складі Дніпровського екологічного коридору. Програмою формування національної екологічної мережі Дніпровський екологічний коридор визначений елементом загальнодержавного значення. Натомість м. Київ, за рахунок безпосереднього примикання районів забудови до узбережжя Дніпра, практично на 30 км перекриває Дніпровський екологічний коридор, порушуючи міграційні процеси сотень видів тварин, зокрема птахів.

Останніми залишками екологічного коридору на території міста є каскад Дніпровських островів на півночі та в центрі міста і, звичайно, ділянка заплави, про яку йдеться у цьому листі.

До складу заказників входить і славнозвісна територія "Конча-Заспа", що з 1883 по 1934 рік входила до однойменного заповідника під патронатом Київського відділення Російського товариства рибництва та рибальства. На території заповідника працювали відомі вчені - В.І. Вернадський, М.В. Шалермань, І.Н. Фалєєв.

Саме ця територія вважається найбільш елітним осередком приватної забудови у м. Києві. Саме тут знаходяться найдорожчі земельні ділянки і котеджі - перш за все тому, що більшість з них збудовані незаконно на територіях природно-заповідного фонду. Більшість грошей витрачається на "владнання" факту незаконності будівництва.

Тут практикується активне намивання піску (до 2 м), за рахунок піщаних донних відкладів Канівського водосховища та приватне котеджне будівництво.

Інформацію про продаж котеджів у Конча-Заспі можна виявити у спеціальних виданнях ("Мир Квартир", "Столичная недвижимость" та ін.), звідки можна отримати і інформацію про найбільшу ціну малоповерхового житла саме на цій території.

Додатково, при масовому видобуванні піску з дна водосховища, спричиняється прискорення течії, розмив берегів та порушення природного балансу р. Дніпро чи не на єдиній на території України ділянці його вільної течії. У такий спосіб вже практично безповоротно знищено сотні гектарів реліктової заплави, знищено кілометри проток і стариків, що слугували нерестилищем 29 видів риб Канівського водосховища, у тому числі занесених до Червоної книги України видів.

Відповідно до ст.ст. 13, 32 Закону України "Про курорти", ст.ст. 40, 60, 61, 62, 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 14 Закону України "Про Червону книгу України", ст.ст. 44, 52, 83 Земельного кодексу України, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. 9 Лісового кодексу України, ст.ст. 7 та 40 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", містобудівних норм ДБН 360-92** (п. п. 10.1, 10.2, 10.4), ст.ст. 12 та 13 Закону України "Про планування та забудову територій", норм Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (п. п. 4.2, 6.1) будь-яке будівництво чи господарська діяльність на цій території, що призводить до порушення функціонального та природно-охоронюваного зонування або до зміни цільового використання (призначення), категорично заборонено. Окрім того, воно не відповідає положенням Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 року та Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року.