RUSUKRENG
РОЗДІЛИ
ИНТЕРАКТИВ
ПОМОЩЬ
Архив новостей / Форум

Пожежа у школі мистецтв

// 11.08.2003 21:55 //

5 серпня 2003 обласний центр Закарпатської області ледь не залишився без одного з своїх унікальних пам’ятників історії. Пожежа, яка виникла в ужгородській дитячій школі мистецтв, з огляду на конструктивні особливості будівлі кінця XIX – початку XX століття швидше належить до складних, що, до речі, засвідчує і кількість залучених сил та засобів, щоб здолати вогонь. І хоча про підвищений номер виклику у даному випадку не йшлося, однак всі сили Ужгородського гарнізону було спрямовано саме на об’єкт про історичну цінність якого, частина місцевих мешканців навіть не здогадується. З іншого боку сучасне призначення будівлі – розвивати таланти обдарованих дітлахів, також не може не викликати у вогнеборців пересторог – бо школи, з пожежної точки зору належать до так званих об’єктів з масовим перебуванням людей, а в даному випадку, того за ким завтра майбутнє – дітей.

Історична цінність цієї пам’ятки, пов’язана з іменем видатного національного діяча угорської історії XIX століття та поета – Шандора Петефі. На місці цього будинку, де сталася пожежа, колись стояли дерев”яні корчма та готель під назвою “Чорний орел”, він зупинявся на одну ніч, у далекому 1847. Попри те, що в нього про цей готель залишилися не вельми приємні спогади, а Ужгород він назвав одним з найбрудніших куточків Австро-Угорської імперії – ужгородці, з ініціативи угорської меншини Закарпаття та з поваги до неї, на площі перед будівлею встановили йому монумент. Відповідно змінила назву й площа перед будівлею - з неактуального на перебудовний час “Воз’єднання” на площу Шандора Петефі.

Втім сама споруда, де був Шандор Петефі до нас так і не дійшла – на зламі XIX-XX століть на місці непевних дерев”яних звели міцніші муровані стіни, які прикрасили ліпкою еклектичного характеру. Приблизно у такому вигляді будівля добула до радянських часів, коли набула мистецького профілю.

На щастя, на час виникнення пожежі у школі не було дітей – на час літніх канікул, вона, як більшість подібних закладів не працює. Пожежу виявили директор та його заступник, вони й викликали пожежників. Осередком розповсюдження вогню стало горищне приміщення, яке від другого поверху відділяло дерев”яне перекриття. Існувала й реальна небезпека того, що вогонь зможе перекинутися на поруч розташовану будівлю Ужгородського військомату, тим паче, що вітер спрямував полум’я саме у тому напрямку. Успішно справившись із цим завданням, та локалізувавши пожежу у межах її розповсюдження, пожежники приступили до її ліквідації. Однак, окрім власне основного осередку пожежі було виявлено й кілька прихованих – для ліквідації яких довелося проливати більшість дерев”яних конструкцій. Все це доводилося робити у апаратах на стиснутому повітрі у задимленому горищному приміщенні або на даху будівлі, що у тридцятиградусну спеку, погодьтеся завдання не з легких. Після години роботи, бійці по черзі сходили до низу, щоб змінити балони в апаратах, та знову підніматися нагору...

Так тривало кілька годин, аж поки вогонь не перестав існувати. За цей час працівники та педагоги школи евакуювали найбільш цінні інструменти та витвори мистецтва. Найбільш громіздкі музичні інструменти накрили поліетиленовою плівкою, на випадок якщо вода просочиться крізь ненадійне дерв”яне перекриття.

Збитки від вогню, який пошкодив конструкції даху на площі більш ніж п’ятнадцять квадратних метрів, склали близько чотирьох тисяч гривень, саму ж будівлю вдалося врятувати. Найбільш імовірною причиною пожежі вважається коротке замкнення внаслідок падіння телевізійної антени на стояк підводу кабелів.

Центр громадських зв’язків пожежної охорони Закарпаття



© Kievrus 1999-2014 Написать письмо
google-site-verification: google90791c0187cc9b41.html