RUSUKRENG
РОЗДІЛИ
ИНТЕРАКТИВ
ПОМОЩЬ
Архив новостей / Форум

Опозиція обурена порушенням справ проти журналістів

// 04.04.2003 06:00 //
КИЇВ. Правозахисники та представники української опозиції негативно відреагували на повідомлення про порушення генеральною прокуратурою нової справи проти журналістів. Про порушення такої справи заявила у вівторок прес-секретар президента України Олена Громницька. Вона пояснила, що йдеться про публікації, "спрямовані на перешкоджання виконанню службових обов'язків та підрив авторитету президента країни". Розповідає Олександр Савицький: Депутат фракції "Наша Україна" Юрій Оробець назвав рішення генпрокуратури запозиченням президентом Леонідом Кучмою та генпрокурором азіатського способу стосунків з пресою. Директор правозахисної організації "Інститут масової інформації" Леонід Звєрєв побоюється створення владою небезпечного прецеденту і заявляє про неприпустимість застосування до журналістів статті кримінального кодексу щодо "втручання у діяльність державного діяча". Правозахисники не виключають об'єднання генпрокуратурою в одну справу кількох порушених раніше за критику президента кримінальних справ проти українських видань і закликають журналістів повідомляти про нові випадки переслідувань. Тамара Просяник, яка є редактором кременчуцького тижневика "Інформаційний бюлетень", що вже перебуває під тиском кримінальної справи, назвала рішення генпрокуратури ознакою відсутності свободи слова в Україні і виявом політичної цензури.

Цензура в Україні

Як раніше передавав кореспондент УНІАН, "за" відповідний Закон "Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова та цензура в Україні" проголосували 252 народних депутати з 438, зареєстрованих у залі.

Цим законом внесено зміни до деяких законодавчих актів з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова.

У законі також визначено, що неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина або юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію" та/або "Про звернення громадян", тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, крім осіб, уповноважених на виконання функцій держави, відповідальність яких настає відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією", від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, крім осіб, уповноважених на виконання функцій держави, відповідальність яких настає відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією", від двадцяти п'яти до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

Також, згідно з законом, "інформація з обмеженим доступом може бути оприлюднена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно-значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право власника на її захист".

Цензура як вимога, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача попередньо узгоджувати інформацію, що розповсюджується (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав на неї), та/або накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню чи розповсюдженню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, заборонена.

Забороняється втручання у формах, не передбачених законодавством України або договором, укладеним між засновником (спізасновниками) і редакцією засобу масової інформації, в професійну діяльність журналістів, контроль за змістом інформації, що розповсюджується, з боку засновників (співзасновників) засобів масової інформації, органів державної влади або органів місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, зокрема, з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно-значимої інформації, накладення заборони на показ або згадування інформації про окремих осіб, заборони критикувати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб.

Забороняється створення будь-яких органів державної влади, установ, введення посад, які мають здійснювати контроль за змістом інформації, що розповсюджується засобами масової інформації.

Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.

Повноваження органів державної влади з питань діяльності засобів масової інформації визначаються виключно Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до закону, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно-значимою.

Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів визначаються законами "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

Також закон передбачає, що у випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації можуть вимагати лише спростування недостовірної інформації та не можуть вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадову особу органу державної влади чи місцевого самоврядування можливості захисту честі, гідності та ділової репутації у суді.

У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації, як відповідачем, та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) – як позивачем, суд може призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд може відмовити у стягненні моральної шкоди.

"Умислом журналіста та/або службових осіб засобу масової інформації є таке їх ставлення до розповсюдження інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювала недостовірність інформації та передбачала її суспільно-небезпечні наслідки.

Журналіст та засіб масової інформації звільняються від відповідальності за розповсюдження інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку", йдеться в законі.

UNIAN



© Kievrus 1999-2014 Написать письмо
google-site-verification: google90791c0187cc9b41.html